рекультивація

(лат.)

Роботи й заходи по відновленню господарської, біологічної та естетичної цінності невеликих територій або ландшафтів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекультивація — рекультива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рекультивація — -ї, ж. 1》 Повернення чогось до культурного стану. 2》 Відновлення продуктивності земель, що стали неродючими внаслідок діяльності людини (видобутку корисних копалин, створення гідроспоруд і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекультивація — РЕКУЛЬТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Оброблення під ріллю земельних площ, використовуваних раніше в інших галузях господарства. Заслуговує на увагу рекультивація використаних колишніх торфовищ і перетворення їх на ріллю (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рекультивація — рекультива́ція (від ре... і лат. cultivatio – обробіток) 1. Повернення чогось до культурного стану. 2. Р. земель – повторне використання порушених у процесі господарської діяльності територій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рекультивація — РЕКУЛЬТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Обробка під ріллю земельних площ, використовуваних раніше в інших галузях народного господарства. Заслуговує уваги рекультивація використаних колишніх торфовищ і перетворення їх у ріллю (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах