рельєф
(фр. < італ. — виступ, опуклість)
1. Сукупність нерівностей земної поверхні.
2. Випукле скульптурне тематичне або орнаментальне зображення на поверхні. По його відношенню до тла і матеріалу виконання існують наступні:
~ високий — докл. див. горельєф.
~ врізаний — зображення виконано лише контурними лініями, які заглиблені у поверхню.
"~ живописний" — докл. див. "живописний рельєф".
~ заглиблений — докл. див. койлонагліф, контррельєф.
~ низький — докл. див. барельєф.
~ штуковий — виконаний з тиньку на поверхні стіни.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рельєф — рельє́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рельєф — [реил'йеф] -фу, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
- рельєф — -у, ч. 1》 Скульптурне зображення на площині. || спец. Скульптурний витвір із випуклим або заглибленим зображенням на площині. 2》 Сукупність нерівностей на земній поверхні. Техногенний рельєф — рельєф, утворений в результаті промислової діяльності людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рельєф — Опуклість, (різьбар.) горорізьба Словник чужослів Павло Штепа
- рельєф — РЕЛЬЄ́Ф, у, ч. 1. Скульптурне зображення на площині. Скульптура поділяється на два основні види: круглу скульптуру, твори якої можна оглядати з усіх боків, і рельєф, в якому об'ємне зображення розміщене на площині (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- рельєф — рельє́ф (франц. relief, від лат. relevo – піднімаю) 1. Сукупність різноманітних за формою, величиною і походженням нерівностей земної поверхні. 2. Опуклість. 3. Опукле скульптурне зображення на площині (напр., барельєф, горельєф). Словник іншомовних слів Мельничука
- рельєф — Опукле скульптурне зображення на площині (у камені, металі, дереві), призначене винятково для оглядання спереду; за ступенем опуклості скульптури розрізняють: низький р. (барельєф), високий р. (горельєф) і увігнутий р., або контррельєф (композиція заглиблена відносно тла). Універсальний словник-енциклопедія
- рельєф — Рельє́ф, -фа і -фу; -є́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рельєф — РЕЛЬЄ́Ф, у, ч. 1. Скульптурне зображення на площині. Скульптура поділяється на два основні види: круглу скульптуру, твори якої можна оглядати з усіх боків, і рельєф, в якому об’ємне зображення розміщене на площині (Наука.. Словник української мови в 11 томах