1. Архітектура і монументальне мистецтво

саркофаг

(грец. — пожирає тіло)

1. Монументальна і парадно оформлена домовина, виконана з каменя або коштовного дерева.

2. Надгробний пам'ятник у вигляді поховальної урни, домовини.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саркофаг — саркофа́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саркофаг — див. ТРУНА, ГРІБ. Словник синонімів Караванського
  3. саркофаг — див. кладовище Словник синонімів Вусика
  4. саркофаг — [саркофаг] -гу, м. (ў) -аз'і/-гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  5. саркофаг — -а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. саркофаг — Домовина, труна, див. гробниця Словник чужослів Павло Штепа
  7. саркофаг — САРКОФА́Г, а, ч. 1. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Словник української мови у 20 томах
  8. саркофаг — саркофа́г (грец. σαρκοφάγος, букв. – пожираючий тіло) кам’яна труна, невелика гробниця. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. саркофаг — Саркофа́г, -фа́га; -фа́ги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. саркофаг — САРКОФА́Г, а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам’яна), невелика гробниця, а також кам’яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах