саркофаг

САРКОФА́Г, а, ч.

1. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).

Попереду везли саркофаг величезний порожній (Леся Українка);

За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, – з темно-зеленого нефриту, – нагробник [нагробок] самого Тимура (І. Кочерга);

Від розмальованого дерев'яного саркофага, в якому вона [цариця] була похована, збереглися лише незначні рештки (з наук. літ.);

* У порівн. Над ліжком, що виступає.., як саркофаг, над канапкою, де тільки можна було повісити – килимки-аплікації (А. Головко).

2. техн. Спеціальна будова для захоронення відходів ядерних реакторів, установок тощо, призначена для захисту довкілля від радіоактивних речовин.

У минулому [2002 році] фотографувати саркофаг на ЧАЕС дозволяли зі спеціального майданчика (з газ.);

Незабаром розпочнуть зведення другого саркофага над реактором Чорнобильської АЕС (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саркофаг — саркофа́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саркофаг — див. ТРУНА, ГРІБ. Словник синонімів Караванського
  3. саркофаг — див. кладовище Словник синонімів Вусика
  4. саркофаг — [саркофаг] -гу, м. (ў) -аз'і/-гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  5. саркофаг — -а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. саркофаг — Домовина, труна, див. гробниця Словник чужослів Павло Штепа
  7. саркофаг — саркофа́г (грец. σαρκοφάγος, букв. – пожираючий тіло) кам’яна труна, невелика гробниця. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. саркофаг — Саркофа́г, -фа́га; -фа́ги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. саркофаг — САРКОФА́Г, а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам’яна), невелика гробниця, а також кам’яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. саркофаг — (грец. — пожирає тіло) 1. Монументальна і парадно оформлена домовина, виконана з каменя або коштовного дерева. 2. Надгробний пам'ятник у вигляді поховальної урни, домовини. Архітектура і монументальне мистецтво