сторожа

1. Невелика вартівня.

2. Укріплений пункт з вежею для спостереження за переміщеннями супротивника.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожа — ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Словник синонімів української мови
  2. сторожа — (оберігання кого-, що-небудь) варта, мн. чати, охорона, вартування, чатування, сторожування. Словник синонімів Полюги
  3. сторожа — Сторо́жа, -жі, -жі, -жею; -ро́жі, сторо́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сторожа — Огнева сторожа: пожежна сторожа [IV] Словник з творів Івана Франка
  5. сторожа — СТОРО́ЖА, і, ж., заст. 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо... Словник української мови у 20 томах
  6. сторожа — [сторожа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  7. сторожа — СТОРО́ЖА, і, ж., заст. 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо... Словник української мови в 11 томах
  8. сторожа — -і, ж., заст. 1》 Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. || Те саме, що сторож. 2》 рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. Стояти на сторожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. сторожа — сторо́жа іменник жіночого роду варта Орфографічний словник української мови
  10. сторожа — Варта, охорона, (в'язнів) конвой; п! ПАТРУЛЬ, ПІКЕТ. Словник синонімів Караванського
  11. сторожа — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  12. сторожа — Сторожа, -жі ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Словник української мови Грінченка