1. Словник синонімів української мови

сторожа

ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Головко); Вранці він часом гуляє.. Але не сам, з ним охорона (М. Коцюбинський); — Знову почав (пан) козаків зброїти.. Усюди чати розставили, сторожу постановили (Панас Мирний); Начальник караулу схоплюється, побачивши офіцера (Ю. Яновський); Он з полоненими конвой пройшов (П. Тичина); Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (О. Досвітній).

ОХОРО́НА (оберігання кого-, чого-небудь); ВАРТУВА́ННЯ, ВА́РТА, ЧАТУВА́ННЯ, ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше (перев. із зброєю, у складі озброєного загону); СТОРОЖУВА́ННЯ, СТОРО́ЖА рідше (перев. матеріальних цінностей). Після того, як загін Килигея остаточно закріпився в Хорлах, на нього було покладено охорону всього чорноморського узбережжя (О. Гончар); Ми ще заздалегідь познаходили собі такі місця для вартування, які дозволяли нам помічати кожного, хто проходив поблизу (Л. Смілянський); Оце тільки вдосвіта вернувся (Юхим) з варти та й приліг на часинку (А. Головко); Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (О. Досвітній); — Як упораються (козаки), так лишать там на сторожі вартових, а самі з припасом прибудуть сюди. — Добре, — промовив пан сотник. — Ну, а у млин, під лотоки, на чати готуються? (М. Старицький); Сторож ходив, мов вартовий на чаті (І. Франко); Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожа — Огнева сторожа: пожежна сторожа [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. сторожа — (оберігання кого-, що-небудь) варта, мн. чати, охорона, вартування, чатування, сторожування. Словник синонімів Полюги
  3. сторожа — сторо́жа іменник жіночого роду варта Орфографічний словник української мови
  4. сторожа — Варта, охорона, (в'язнів) конвой; п! ПАТРУЛЬ, ПІКЕТ. Словник синонімів Караванського
  5. сторожа — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  6. сторожа — [сторожа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  7. сторожа — СТОРО́ЖА, і, ж., заст. 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо... Словник української мови у 20 томах
  8. сторожа — -і, ж., заст. 1》 Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. || Те саме, що сторож. 2》 рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. Стояти на сторожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. сторожа — Сторо́жа, -жі, -жі, -жею; -ро́жі, сторо́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сторожа — СТОРО́ЖА, і, ж., заст. 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо... Словник української мови в 11 томах
  11. сторожа — 1. Невелика вартівня. 2. Укріплений пункт з вежею для спостереження за переміщеннями супротивника. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. сторожа — Сторожа, -жі ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Словник української мови Грінченка