1. Словник синонімів української мови

сторожити

ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док.: охорони́ти, устерегти́ (встерегти́), убезпе́чити (вбезпе́чити). Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (М. Стельмах); — Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок і вдень, і вночі (Л. Яновська); Козаки висилали од себе в степи пікети і розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Ми лавою залізною Вартуєм рідний край (Т. Масенко); Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (М. Чабанівський); — Ідіть собі... Я вже тут.. сторожитиму село (Ю. Збанацький); Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його від усяких несподіванок (Я. Качура); — Я старий уже... Піввіку я сторожував Кзил-Су і злився з нею, розумію її гомін (І. Ле); — Пресвятая Богородице, хорони нас! — стара Текля хрестилася дрібно (Ю. Смолич); В мене такі двері тесовії, що легенько ходять, В мене такі сусідочки, що мене сокотять (коломийка). — Пор. 1. захища́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожити — сторожи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сторожити — Вартувати, г. гардувати; (вхід) стерегти, охороняти; (здобич) підстерігати, чатувати на. Словник синонімів Караванського
  3. сторожити — Вартувати, звартовувати, звартувати, позвартовувати, навартовувати, навартувати, понавартовувати, повартовувати, повартувати, увартовувати, увартовати, доглядати, доглянути, подоглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, поглядати, погледіти... Словник чужослів Павло Штепа
  4. сторожити — СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця... (Панас Мирний); – Ти постав мене на конюшні, – радить кінь Добрян, – .. Словник української мови у 20 томах
  5. сторожити — -жу, -жиш, недок. 1》 неперех. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. 2》 перех. Стежити за безпекою кого-, чого-небудь, охороняти, стерегти когось, щось. || Уважно стежити за ким-, чим-небудь, підстерігати когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сторожити — Сторожи́ти, -рожу́, -рожи́ш, -жа́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сторожити — СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. неперех. Бути сторожем, виконувати обов’язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця… (Мирний, IV, 1955, 212); — Ти постав мене на конюшні... Словник української мови в 11 томах
  8. сторожити — Сторожити, -жу, -жи́ш гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100. Словник української мови Грінченка