1. Словник чужослів Павло Штепа

сторожити

Вартувати, звартовувати, звартувати, позвартовувати, навартовувати, навартувати, понавартовувати, повартовувати, повартувати, увартовувати, увартовати, доглядати, доглянути, подоглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, поглядати, погледіти, поглянути, розглядати, розглянути, порозглядати, пильнувати, допильновувати, допильнувати, подопильновувати, напильновувати, напильнувати, понапильновувати, попильновувати, попильновувати, припильновувати, припильнувати, поприпильновувати, спильновувати, спильнувати, поспильновувати, упильновувати, упильнувати, сокотити, високочувати, високотити, повисокочувати, зісокочувати, зісокотити, позісокочувати, посокочувати, посокотити, чатувати, зічатовувати, зічатувати, позічатовувати, начатовувати, начатувати, поначатовувати, початовувати, початувати, учатовувати, учатувати, повчатовувати, див. слідити, караулити, пікетувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожити — сторожи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сторожити — Вартувати, г. гардувати; (вхід) стерегти, охороняти; (здобич) підстерігати, чатувати на. Словник синонімів Караванського
  3. сторожити — СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця... (Панас Мирний); – Ти постав мене на конюшні, – радить кінь Добрян, – .. Словник української мови у 20 томах
  4. сторожити — -жу, -жиш, недок. 1》 неперех. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. 2》 перех. Стежити за безпекою кого-, чого-небудь, охороняти, стерегти когось, щось. || Уважно стежити за ким-, чим-небудь, підстерігати когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сторожити — ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. сторожити — Сторожи́ти, -рожу́, -рожи́ш, -жа́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сторожити — СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. неперех. Бути сторожем, виконувати обов’язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця… (Мирний, IV, 1955, 212); — Ти постав мене на конюшні... Словник української мови в 11 томах
  8. сторожити — Сторожити, -жу, -жи́ш гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100. Словник української мови Грінченка