стійбище

Недовгочасне поселення кочового племені у первіснообщинний період.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійбище — -а, с. 1》 Тимчасове поселення кочівників. 2》 Селище осілих народностей Приамур'я та Сахаліну. 3》 Місце відпочинку тварин і пастухів на пасовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стійбище — [с'т’ійбиешчеи] -шча, м. (ў) -шч'і Орфоепічний словник української мови
  3. стійбище — сті́йбище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. стійбище — див. оселя Словник синонімів Вусика
  5. стійбище — СТІ́ЙБИЩЕ, а, с. 1. Тимчасове поселення кочівників. Вдалині вночі ледве помітно блищали вогники — то були стійбища каракалпаків, і старий казах-провідник розповів Бутакову, що вони приїжджають сюди збирати ягоди (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  6. стійбище — СТІ́ЙБИЩЕ, а, с. 1. Тимчасове поселення кочівників. Вдалині вночі ледве помітно блищали вогники – то були стійбища каракалпаків, і старий казах-провідник розповів Бутакову, що вони приїжджають сюди збирати ягоди (З. Словник української мови у 20 томах