терем
(грец. — житло)
1. Приміщення над верхнім ярусом у хоромах.
2. Окрема житлова башта, з'єднана переходами з хоромами, на її розі влаштовувалась невеличка оглядова башта. Т. оточувався гульбищем, яке призначалося для прогулянок та дитячих розваг.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терем — моск. палати палати, див. дворець, чертог Словник чужослів Павло Штепа
- терем — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
- терем — ТЕ́РЕМ, у, ч. 1. У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. — Сниться, — каже він, — .. Словник української мови в 11 томах
- терем — те́рем іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терем — ТЕ́РЕМ, у, ч. 1. У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. – Сниться, – каже він, – .. Словник української мови у 20 томах
- терем — див. дім Словник синонімів Вусика
- терем — -а, ч. 1》 У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. || Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя. 2》 заст. Багатий поміщицький будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терем — Те́рем, -ма; те́реми́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)