терем
ТЕ́РЕМ, у, ч.
1. У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку.
— Сниться, — каже він, — ..Що в моїм теремі златоверхому Лежали балки не позмикані (Мирний, V, 1955, 269);
Зал у теремі Ярослава оздоблений мармуром і позолотою у візантійсько-романському стилі (Коч., П’єси, 1951, 85);
*У порівн. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Гончар, III, 1959, 173);
// Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя.
[Дудар:] Так наче всі хочуть нагору лізти до цієї красуні, яку цар замкнув у теремі, власне, в тюрмі, на вершечку гори (Сміл., Черв. троянда, 1955, 69);
Московські царівни вели самотнє життя в палацових теремах, вони були малоосвічені й ніколи не показувались при народі (Іст. СРСР, II, 1957, 6).
2. заст. Багатий поміщицький будинок.
Таж то кріпак, зневажений і голий. Своєю кров’ю, потом і слізьми Скріпляв оті блискучі тереми, Де панство у шовках та в оксамитах Музик наслухувало знаменитих, У карти грало і вино пило (Рильський, Марина, 1944, 94).
Значення в інших словниках
- терем — те́рем іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терем — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
- терем — див. дім Словник синонімів Вусика
- терем — моск. палати палати, див. дворець, чертог Словник чужослів Павло Штепа
- терем — ТЕ́РЕМ, у, ч. 1. У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. – Сниться, – каже він, – .. Словник української мови у 20 томах
- терем — -а, ч. 1》 У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. || Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя. 2》 заст. Багатий поміщицький будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терем — Те́рем, -ма; те́реми́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терем — (грец. — житло) 1. Приміщення над верхнім ярусом у хоромах. 2. Окрема житлова башта, з'єднана переходами з хоромами, на її розі влаштовувалась невеличка оглядова башта. Т. оточувався гульбищем, яке призначалося для прогулянок та дитячих розваг. Архітектура і монументальне мистецтво