1. Словник української мови у 20 томах

терем

ТЕ́РЕМ, у, ч.

1. У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку.

– Сниться, – каже він, – .. Що в моїм теремі златоверхому Лежали балки не позмикані (Панас Мирний);

Зал у теремі Ярослава оздоблений мармуром і позолотою у візантійсько-романському стилі (І. Кочерга);

* У порівн. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев'яними будинками трансільванців – все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (О. Гончар);

// Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя.

[Дудар:] Так наче всі хочуть нагору лізти до цієї красуні, яку цар замкнув у теремі, власне, в тюрмі, на вершечку гори (Л. Смілянський);

// перен., розм. Приватний будинок, що вражає розкішшю.

2. заст. Багатий поміщицький будинок.

Таж то кріпак, зневажений і голий. Своєю кров'ю, потом і слізьми Скріпляв оті блискучі тереми, Де панство у шовках та в оксамитах Музик наслухувало знаменитих, У карти грало і вино пило (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терем — те́рем іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. терем — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
  3. терем — див. дім Словник синонімів Вусика
  4. терем — моск. палати палати, див. дворець, чертог Словник чужослів Павло Штепа
  5. терем — -а, ч. 1》 У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. || Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя. 2》 заст. Багатий поміщицький будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. терем — Те́рем, -ма; те́реми́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. терем — ТЕ́РЕМ, у, ч. 1. У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. — Сниться, — каже він, — .. Словник української мови в 11 томах
  8. терем — (грец. — житло) 1. Приміщення над верхнім ярусом у хоромах. 2. Окрема житлова башта, з'єднана переходами з хоромами, на її розі влаштовувалась невеличка оглядова башта. Т. оточувався гульбищем, яке призначалося для прогулянок та дитячих розваг. Архітектура і монументальне мистецтво