урна

(лат.)

1. Ваза для збереження праху померлого.

2. Пляма на лобі з коштовних матеріалів — одна з характерних ознак статуй Будди у середньовічній Бірмі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урна — у́рна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. урна — див. ПОСУДИНА. Словник синонімів Караванського
  3. урна — Глек Словник чужослів Павло Штепа
  4. урна — -и, ж. 1》 Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. || Надмогильний пам'ятник або його деталь, що має форму такої вази. 2》 Скринька з вузьким прорізом, в яку опускаються виборчі бюлетені при таємному голосуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урна — У́РНА¹, и, ж. 1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. [Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Леся Українка); Те... Словник української мови у 20 томах
  6. урна — у́рна (лат. urna, від urceus – глек) 1. Виборча У. – ящик з отвором, в який при таємному голосуванні опускають виборчі бюлетені, кулі або записки. 2. Посудина для зберігання праху померлого після кремації. 3. Посудина для сміття. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. урна — Керамічний поховальний посуд, служить для поховання попелу після кремації померлих. Універсальний словник-енциклопедія
  8. урна — У́рна, -ни; у́рни, урн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. урна — У́РНА, и, ж. 1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. [Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах