1. Словник української мови в 11 томах

урна

У́РНА, и, ж.

1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації.

[Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Л. Укр., II, 1951, 366);

Те ж, від кострів що зосталось, в єдиній впокоїлось урні… (Зеров, Вибр., 1966, 324);

Можна припустити спалювання трупів родичів [у пізньотрипільський час]. Можливо, попіл померлих деякий час зберігався в урнах вдома, в сім’ї померлого (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 69);

І от ялини, що стоять на варті Священних урн, де сховано останки Синів народу, вірних до кінця! (Рильський, II, 1960, 314);

// Надмогильний пам’ятник або його деталь, що має форму такої вази.

Пам’ятник зводився в молодому саду над дорогою, увесь витесаний з карпатського каміння, по краях оздоблений мармуровими урнами (Кучер, Зол. руки, 1948, 93).

2. Скринька з вузьким прорізом, в яку опускаються виборчі бюлетені при таємному голосуванні.

Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни.. Я разом з вами бюлетень За Батьківщину опускаю (Рильський, II, 1960, 285).

3. Кругла посудина для сміття, що встановлюється на вулицях і в громадських приміщеннях.

Черкашин підняв недокурок і кинув до урни (Дмит., Розлука, 1957, 61);

З дверей приміщення прибиральниця виносить урну із сміттям (Головко, І, 1957, 477).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урна — у́рна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. урна — див. ПОСУДИНА. Словник синонімів Караванського
  3. урна — Глек Словник чужослів Павло Штепа
  4. урна — -и, ж. 1》 Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. || Надмогильний пам'ятник або його деталь, що має форму такої вази. 2》 Скринька з вузьким прорізом, в яку опускаються виборчі бюлетені при таємному голосуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урна — У́РНА¹, и, ж. 1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. [Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Леся Українка); Те... Словник української мови у 20 томах
  6. урна — у́рна (лат. urna, від urceus – глек) 1. Виборча У. – ящик з отвором, в який при таємному голосуванні опускають виборчі бюлетені, кулі або записки. 2. Посудина для зберігання праху померлого після кремації. 3. Посудина для сміття. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. урна — Керамічний поховальний посуд, служить для поховання попелу після кремації померлих. Універсальний словник-енциклопедія
  8. урна — У́рна, -ни; у́рни, урн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. урна — (лат.) 1. Ваза для збереження праху померлого. 2. Пляма на лобі з коштовних матеріалів — одна з характерних ознак статуй Будди у середньовічній Бірмі. Архітектура і монументальне мистецтво