урна
У́РНА¹, и, ж.
1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації.
[Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Леся Українка);
Те ж, від кострів що зосталось, в єдиній впокоїлось урні... (М. Зеров);
Можна припустити спалювання трупів родичів [у пізньотрипільський час]. Можливо, попіл померлих деякий час зберігався в урнах вдома, в сім'ї померлого (з наук. літ.);
І от ялини, що стоять на варті Священних урн, де сховано останки Синів народу, вірних до кінця! (М. Рильський);
// Надмогильний пам'ятник або його деталь, що має форму такої вази.
Пам'ятник зводився в молодому саду над дорогою, увесь витесаний з карпатського каміння, по краях оздоблений мармуровими урнами (В. Кучер).
2. Скринька з вузьким прорізом, в яку опускаються виборчі бюлетені при таємному голосуванні.
Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, – Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни .. Я разом з вами бюлетень За Батьківщину опускаю (М. Рильський).
3. Посудина для сміття, що встановлюється на вулицях і в громадських приміщеннях.
Черкашин підняв недокурок і кинув до урни (Л. Дмитерко);
З дверей приміщення прибиральниця виносить урну із сміттям (А. Головко).
4. заст. Взагалі будь-яка посудина, ваза.
У́РНА², и, ж., іст.
Давньоримська міра об'єму для рідини.
Значення в інших словниках
- урна — у́рна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- урна — див. ПОСУДИНА. Словник синонімів Караванського
- урна — Глек Словник чужослів Павло Штепа
- урна — -и, ж. 1》 Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. || Надмогильний пам'ятник або його деталь, що має форму такої вази. 2》 Скринька з вузьким прорізом, в яку опускаються виборчі бюлетені при таємному голосуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урна — у́рна (лат. urna, від urceus – глек) 1. Виборча У. – ящик з отвором, в який при таємному голосуванні опускають виборчі бюлетені, кулі або записки. 2. Посудина для зберігання праху померлого після кремації. 3. Посудина для сміття. Словник іншомовних слів Мельничука
- урна — Керамічний поховальний посуд, служить для поховання попелу після кремації померлих. Універсальний словник-енциклопедія
- урна — У́рна, -ни; у́рни, урн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- урна — У́РНА, и, ж. 1. Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації. [Кай Летіцій:] Позамикались дома, наче в урни замазались, іще й не спопелівши, обличчя в них [філософів] повитягались навіть (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- урна — (лат.) 1. Ваза для збереження праху померлого. 2. Пляма на лобі з коштовних матеріалів — одна з характерних ознак статуй Будди у середньовічній Бірмі. Архітектура і монументальне мистецтво