хаос

(грец.)

Живописне нагромадження великих брил у пейзажному парку, іноді серед скель — символ вихідного стану світу. Згідно грецькій міфології Х. — наповнена туманом і темрявою безодня, яка існувала до сотворіння світу й виникнення життя.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

хаос — ха́ос (грец. χάος, від χαίνω – розверзаюсь) 1. У давньогрецькій міфології – безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (любов), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. Словник іншомовних слів Мельничука
хаос — Хао́с, -су, -сові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хаос — див. анархія; безладдя Словник синонімів Вусика
хаос — Безлад, безладдя, гудля, див. безпорядок, анархія, нерозбериха Словник чужослів Павло Штепа
хаос — ХА́О́С, у, ч. 1. У старогрецькій міфології — безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі — хаос (Вибр. праці В. І. Словник української мови в 11 томах
хаос — рос. хаос 1. У давньогрецькій міфології — безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (кохання), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. 2. Переносно — цілковите безладдя. Eкономічна енциклопедія
хаос — I ха`ос-у, ч. 1》 перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого-небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
хаос — БЕЗЛАДДЯ, ГАРМИДЕР; (звуків) мішанина, суміш; (думок) плутанина, каша; (хмар) безладне нагромадження <�скупчення>; п! АНАРХІЯ. Словник синонімів Караванського
хаос — див. закон і хаос Філософський енциклопедичний словник
хаос — I [хаос] -су, м. (на) -с'і (у міфології) II [хаос] -су, м. (на) -с'і (безладдя) Орфоепічний словник української мови
хаос — ХА́О́С, у, ч. 1. У старогрецькій міфології – безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі – хаос (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
хаос — ха́ос іменник чоловічого роду безпорядок хао́с іменник чоловічого роду у міфології — первісний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій Орфографічний словник української мови
хаос — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови