1. Словник синонімів української мови

хаос

БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, — це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); — Заходимо, а там (у хаті) цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).

БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм., ПЛУ́ТАНИЦЯ розм. (брак чіткості, ясності в чому-небудь). У товаристві лад — усяк тому радіє: Дурне безладдя лихо діє (Л. Глібов); Була в Ярослава перед очима ціла Європа з її темнощами, тупістю, дикістю, безладом і хаотичністю (П. Загребельний); Безмежний казахстанський степ виникає передо мною. Він зринає з хаосу спогадів (О. Донченко); В країні — голод, розруха, безлад і бедлам (Ю. Смолич); Акорди пішли в нелад — і спинились, наче струни разом порвались (І. Нечуй-Левицький); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (С. Журахович); І Демидові здавалося, що все це життя, що крутилося навколо його, було якоюсь безладною мішаниною (Б. Грінченко). — Пор. незла́годженість, неорганізо́ваність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаос — ха́ос іменник чоловічого роду безпорядок хао́с іменник чоловічого роду у міфології — первісний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій Орфографічний словник української мови
  2. хаос — БЕЗЛАДДЯ, ГАРМИДЕР; (звуків) мішанина, суміш; (думок) плутанина, каша; (хмар) безладне нагромадження <�скупчення>; п! АНАРХІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. хаос — див. анархія; безладдя Словник синонімів Вусика
  4. хаос — I [хаос] -су, м. (на) -с'і (у міфології) II [хаос] -су, м. (на) -с'і (безладдя) Орфоепічний словник української мови
  5. хаос — Безлад, безладдя, гудля, див. безпорядок, анархія, нерозбериха Словник чужослів Павло Штепа
  6. хаос — рос. хаос 1. У давньогрецькій міфології — безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (кохання), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. 2. Переносно — цілковите безладдя. Eкономічна енциклопедія
  7. хаос — ХА́О́С, у, ч. 1. У старогрецькій міфології – безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі – хаос (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. хаос — I ха`ос-у, ч. 1》 перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого-небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хаос — ха́ос (грец. χάος, від χαίνω – розверзаюсь) 1. У давньогрецькій міфології – безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (любов), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. хаос — див. закон і хаос Філософський енциклопедичний словник
  11. хаос — Хао́с, -су, -сові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. хаос — ХА́О́С, у, ч. 1. У старогрецькій міфології — безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі — хаос (Вибр. праці В. І. Словник української мови в 11 томах
  13. хаос — (грец.) Живописне нагромадження великих брил у пейзажному парку, іноді серед скель — символ вихідного стану світу. Згідно грецькій міфології Х. — наповнена туманом і темрявою безодня, яка існувала до сотворіння світу й виникнення життя. Архітектура і монументальне мистецтво