хаос

ХА́О́С, у, ч.

1. У старогрецькій міфології — безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій.

Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі — хаос (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 162);

Всесвіт, природа уся однакове мала обличчя І називалася Хаос: важка несформована брила, Мертвий тягар нерухомий, помішані в купі безладній І в ненастанній борні розмаїтих речей елементи (Зеров, Вибр., 1966, 298);

*Образно. Якийсь зелений хаос кружився круг мене і хапав бричку за всі колеса, а неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б зачепитись (Коцюб., II, 1955, 224).

2. перен. Цілковите безладдя.

Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев., II, 1956, 393);

На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (Собко, Нам спокій.., 1959, 25);

// Безладне скупчення, суміш чого-небудь.

Бій закипів на землі і в повітрі. Варвара вже нічого не могла розібрати в хаосі різноманітних звуків (Перв., Дикий мед, 1963, 437);

// Плутанина, сумбур.

Князь так поринув у тому хаосі рахунків, що не чув, як слуга світло приніс, як дзвонила Софія (Л. Укр., III, 1952, 511);

Коли так багато зразу збереться всяких вражінь, то в результаті — хаос (Коцюб., III, 1956, 323);

// Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки.

На перший день, як завжди, цілий хаос візитів і всякого вештання (Л. Укр., V, 1956, 305);

Навколо буяла юрба. Стогін, постріли, зойки, благання, лайки і накази — все злилося в строкатий хаос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452);

Ліні без навички трудно було розібратися в цьому хаосі. Всюди риють, горнуть, перевертають степ, там знімають верхній пласт, а тут земля вже порізана глибокими траншеями, в однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підгрунтя жовту правічну землю і сунуть її нагору, на вали (Гончар, Тронка, 1963, 190);

// Про стан сну, непритомності, марення і т. ін.

Голова палала, і мимо волі Бугрова в ній пливли думки — в якомусь.. туманному хаосі (Мик., II, 1957, 280);

Думки снуються одна по одній, в якомусь неймовірному хаосі спливають враження того дня (Кол., Терен.., 1959, 182).

Ха́о́с думо́к (почутті́в і т. ін.) — сукупність різнорідних думок, почуттів і т. ін.

І враз серед цього хаосу думок та почуттів виринула в пам’яті Середи страхітлива по своїй жорстокості сцена — люди, запряжені фашистами в ярма (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 206);

Безмежний казахстанський степ виникає передо мною. Він зринає з хаосу спогадів, з хороводу пережитих днів (Донч., VI, 1957, 179).

3. Нагромадження каміння, уламків гірських порід і т. ін.

Біля підніжжя урвищ часто зустрічаються нагромадження обвалених має — кам’яні моря. Такі великі кам’яні «хаоси» відомі на схід від Алушти, в районі Алупки і в багатьох інших місцях (Геол. Укр., 1959, 582);

За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від арка-дійської бухти, почалися нагромадження каменю, диких, замшілих скель — хаос із вапнякових брил після свіжих берегових зсувів та з розмитих штормами урвищ (Смолич, V, 1959, 34);

// Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь.

Щось біліє на хвилях, а що саме — не розглядіти: може чайка, може, вітрила. Трохи вище — хаос похмурих кам’яних уступів (Донч., II, 1956, 288);

Де-не-де прогляне посвіжіле небо, а в глибині заходу, в хаосі хмар все дужче палахкотить величезна купа вогню, купа сонця (Гончар, II, 1959, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаос — ха́ос іменник чоловічого роду безпорядок хао́с іменник чоловічого роду у міфології — первісний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій Орфографічний словник української мови
  2. хаос — БЕЗЛАДДЯ, ГАРМИДЕР; (звуків) мішанина, суміш; (думок) плутанина, каша; (хмар) безладне нагромадження <�скупчення>; п! АНАРХІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. хаос — див. анархія; безладдя Словник синонімів Вусика
  4. хаос — I [хаос] -су, м. (на) -с'і (у міфології) II [хаос] -су, м. (на) -с'і (безладдя) Орфоепічний словник української мови
  5. хаос — Безлад, безладдя, гудля, див. безпорядок, анархія, нерозбериха Словник чужослів Павло Штепа
  6. хаос — рос. хаос 1. У давньогрецькій міфології — безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (кохання), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. 2. Переносно — цілковите безладдя. Eкономічна енциклопедія
  7. хаос — ХА́О́С, у, ч. 1. У старогрецькій міфології – безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі – хаос (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. хаос — I ха`ос-у, ч. 1》 перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого-небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хаос — ха́ос (грец. χάος, від χαίνω – розверзаюсь) 1. У давньогрецькій міфології – безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (любов), Ереб (морок) та Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. хаос — див. закон і хаос Філософський енциклопедичний словник
  11. хаос — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
  12. хаос — Хао́с, -су, -сові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. хаос — (грец.) Живописне нагромадження великих брил у пейзажному парку, іноді серед скель — символ вихідного стану світу. Згідно грецькій міфології Х. — наповнена туманом і темрявою безодня, яка існувала до сотворіння світу й виникнення життя. Архітектура і монументальне мистецтво