хороми

(давньорус. — будинок)

1. Комплекс житлових дерев'яних і мурованих будівель, зв'язаних переходами і сінями. Складався з трьох груп приміщень. До першої відносилися розташовані на другому ярусі так звані хороси-спальні, "покоєві", які були напівтемними, не отоплювались і використовувались для спання влітку. Друга група включала в себе "непокоєві" кімнати, тобто призначені для банкетів і прийому гостей гридницю, повалушу, а також розміщену на жіночій половині світлицю. До них вели окремі сходи і ґанки, з "покоєвими" вони могли сполучатись через сіни. Третю групу приміщень складали службові (кухні, комори, погреби, кімнати прислуги, лазні тощо), що розташовувались у підкліті або в окремих зрубах, зв'язаних переходами чи розташованих поруч. Кількаповерхові зі складними обсягами споруди Х., підкреслені високими теремами, з стрункими дахами і парадними ґанками, багато прикрашувались різьбленими наличниками, профільованими тягами, фільонками, помітно виділяючись серед рядової забудови.

2. У переносному значенні — багатий і значний за розмірами будинок.