цегла

Штучний камінь, виконаний з глини. У стародавні часи використовувався висушений на сонці, т. зв. сирець. Згодом Ц. отримували обпаленням, у будівництві за конструктивними якостями розрізняються: звичайна, силікатна, полегшена, легка, вогнетривка, клінкерна, а за формою — клинчаста (докл. див. лекальна цегла).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цегла — ЦЕ́ГЛА, и, ж. 1. збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). До гуральні під’їздили підводи і від’їздили повні заліза, цегли, обсмалених балок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  2. цегла — Це́гла, -ли, -лі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. цегла — -и, ж. 1》 збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). Цегла-сирець — будівельний матеріал із невипаленої глини. 2》 рідко. Те саме, що цеглина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цегла — зб., (бита) цегелля; од. зб. цеглина; цеглиння. Словник синонімів Караванського
  5. цегла — Цегла, -ли ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Словник української мови Грінченка
  6. цегла — ЦЕ́ГЛА, и, ж. 1. збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). До гуральні під'їздили підводи і від'їздили повні заліза, цегли, обсмалених балок (М. Коцюбинський); З станції прибули дошки, цегла, пісок (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. цегла — це́гла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. цегла — це́гла: ◊ це́гла на голову впа́ла ірон. про того, чиї слова і вчинки невмотивовані, непередбачувані (ср, ст): Що тобі, Альойзи? Цегла на голову впала? Я тебе вже здалека бачив. По́що мені втікати? Не знаю, чого ти хочеш від мене? (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. цегла — ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Словник синонімів української мови