четверик

Чотирикутна у плані культова споруда або її частина, форма якої підкреслюється куполом або наметом.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четверик — четвери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. четверик — -а, ч. 1》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л). 2》 Четверо коней в одному запрягу; четвірка. 3》 архіт. В українській та російській архітектурі (перев. 17-18 ст.) чотиригранна у плані споруда чи її частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. четверик — ЧЕТВЕРИ́К, а́, ч. 1. Старовинна міра об’єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л). Четверик як міра зерна досить широко побутував у росіян, українців і білорусів ще наприкінці XIX — на початку XX ст. (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62). Словник української мови в 11 томах
  4. четверик — ЧЕТВЕРИ́К, а́, ч. 1. Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л). Четверик як міра зерна досить широко побутував у росіян, українців і білорусів ще наприкінці XIX – на початку XX ст. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. четверик — ЧЕТВЕРИ́К (четверо коней в одному запрягу), ЧЕТВІ́РКА, ЧЕТВЕРНЯ́, ЧВІ́РКА діал. А позад нас їхала хура четвериком (М. Кропивницький); Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла запряжена четвіркою коней... Словник синонімів української мови