четверик
ЧЕТВЕРИ́К, а́, ч.
1. Старовинна міра об’єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л).
Четверик як міра зерна досить широко побутував у росіян, українців і білорусів ще наприкінці XIX — на початку XX ст. (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).
2. Четверо коней в одному запрягу; четвірка.
З хмари куряви на шляху виринув четверик баских коней (Кол., Терен.., 1959, 67);
Серед двору стоїть великий, запряжений четвериком фаетон (М. Ол., Леся, 1960, 27).
3. Вила з чотирма зубами.
— Хто там іще? — спитав Сидір Іванович, тримаючи четвериками навильник січки (Добр., Тече річка.., 1961, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четверик — ЧЕТВЕРИ́К, а́, ч. 1. Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л). Четверик як міра зерна досить широко побутував у росіян, українців і білорусів ще наприкінці XIX – на початку XX ст. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- четверик — четвери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- четверик — -а, ч. 1》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л). 2》 Четверо коней в одному запрягу; четвірка. 3》 архіт. В українській та російській архітектурі (перев. 17-18 ст.) чотиригранна у плані споруда чи її частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четверик — ЧЕТВЕРИ́К (четверо коней в одному запрягу), ЧЕТВІ́РКА, ЧЕТВЕРНЯ́, ЧВІ́РКА діал. А позад нас їхала хура четвериком (М. Кропивницький); Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла запряжена четвіркою коней... Словник синонімів української мови
- четверик — Чотирикутна у плані культова споруда або її частина, форма якої підкреслюється куполом або наметом. Архітектура і монументальне мистецтво