іконологія

(грец. — зображення і знання)

Розкриття художнього змісту зображень в контексті історичного розвитку мистецтва, його стильових напрямків і течій. За Є. Панофським іконологічний аналіз передбачає три рівні: первинне розпізнання зображальних форм, ототожнення цих форм з міфологічними джерелами і літературними сюжетами, виявлення внутрішнього змісту зображення і його символіки в контексті епохи.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконологія — Галузь історії мистецтва, яка базується на методі всебічних досліджень твору мистецтва (інтерпретація твору мистецтва як явища, пов'язаного з окресленою історичною епохою, суспільною, політичною ситуацією, мистецьким оточенням). Універсальний словник-енциклопедія
  2. іконологія — -ї, ж. Напрямок у мистецтвознавстві 20 ст., що полягає у дослідженні сюжетів та образотворчих мотивів у художньому творі для визначення його історично-культурного змісту та вираженого у ньому світогляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іконологія — ІКОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Напрям у мистецтвознавстві XX ст., що полягає в дослідженні сюжетів та образотворчих мотивів у художньому творі для визначення його історично-культурного змісту та вираженого в ньому світогляду. Іконологія виникла у 20–30-х роках ХХ ст. Словник української мови у 20 томах