іконологія

іконоло́гія

-ї, ж.

Напрямок у мистецтвознавстві 20 ст., що полягає у дослідженні сюжетів та образотворчих мотивів у художньому творі для визначення його історично-культурного змісту та вираженого у ньому світогляді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконологія — ІКОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Напрям у мистецтвознавстві XX ст., що полягає в дослідженні сюжетів та образотворчих мотивів у художньому творі для визначення його історично-культурного змісту та вираженого в ньому світогляду. Іконологія виникла у 20–30-х роках ХХ ст. Словник української мови у 20 томах
  2. іконологія — Галузь історії мистецтва, яка базується на методі всебічних досліджень твору мистецтва (інтерпретація твору мистецтва як явища, пов'язаного з окресленою історичною епохою, суспільною, політичною ситуацією, мистецьким оточенням). Універсальний словник-енциклопедія
  3. іконологія — (грец. — зображення і знання) Розкриття художнього змісту зображень в контексті історичного розвитку мистецтва, його стильових напрямків і течій. За Є. Архітектура і монументальне мистецтво