верк

Верк. Механізм. Специяліст від анхлійских і американьских зигарків, як також від ріжних граючих верків (Б., 1901, рекл.); Великий склад стінних, столових і кишенкових годинників із золота, срібла, ніклю, стали з преціозними верками (Б., 1905, рекл.)

// нім. das Werk — 1) справа, праця, робота, 2) твір, наукова праця, видання, 3) виробниче підприємство, 4) споруда, будівля, 5) механізм (годинниковий та ін.); порівн. верки, нім. -окремі частини фортеці (СЧС, 86).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верк — ВЕ́РК, а, ч., архт., заст. Оборонна споруда й укріплення, що застосовувалися у фортецях. Фортеця складалася з утвореного земляними валами шестикутника бастіонних фронтів із шістьома равелінами. Всі верки (захисні споруди) були земляними (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  2. верк — (нім.) 1. Окреме укріплення фортеці. 2. Узагальнена назва різних оборонних споруд. Архітектура і монументальне мистецтво