1. Українська літературна мова на Буковині

виказ

Ви́каз. Відомість, список. Руский нарід числить після статистичного виказу звиш 20 міліонів голов (Б., 1895, 27, 1); Подає адміністративна комісия до відомости сойму слідуючий виказ (Б., 1899, 35, 1); Отже разом зібрано за З місяці 141 к[орону], що в порівнаню до наших місячних виказів мало що значить, бо місячне запотребованє виносить около 450 корон (Б., 1907, 91, 3);

● Дати виказ — надати, подати відомості, звіт про фінансову діяльність. Про вислід сеї контролі має начальник повідомити старшину на найблизшім засіданю і повинен тоді дати старшині виказ всіх приходів і видатків після книги головної, а также всіх залеглих рат після осібних книг головних, а также здати справу про се, чи і який мали скуток упімненя (См.-Стоцький, Порадник, 46)

// пол. wykaz-відомість, список, реєстр, перелік.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виказ — Ви́каз: — список, реєстр [24;VI,IX] Словник з творів Івана Франка
  2. виказ — ви́каз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. виказ — -у, ч. 1》 Дія за знач. виказати 3). 2》 Те саме, що донос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виказ — ВИ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. ви́казати 3. Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (З. Тулуб); Хотять [хочуть] вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Є. Кротевич). 2. Те саме, що доно́с. Словник української мови у 20 томах
  5. виказ — ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Словник синонімів української мови
  6. виказ — ВИ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. ви́казати 3. Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353); Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Крот., Сини.., 1948, 373). Словник української мови в 11 томах
  7. виказ — Ви́каз, -зу м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка