1. Українська літературна мова на Буковині

витвір

Ви́твір. Виробництво, продукування. Зиск в нашім житю економічнім є одинокою принукою для витвору (продукциї) (Товариш, 1908, 200)

// пол. wytwarzać — виробляти, продукувати, витворювати, wytwórczość — виробництво, wytwórnia — фабрика, завод.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витвір — ви́твір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. витвір — Твір, <�ви>плід, утвір, творіння, твориво; (дія) витворення, утворення. Словник синонімів Караванського
  3. витвір — [витв'ір] -вору, м. (ў) -вор'і, мн. -ворие, -вор'іў Орфоепічний словник української мови
  4. витвір — -вору, ч. 1》 Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. 2》 Те, що утворилося завдяки розвиткові чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чогось. Витвір природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. витвір — ВИ́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що зроблене, створене і т. ін. ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи, всипані намистом, міддю, бісером (В. Кучер); [Флорентієць:] Які були там витвори мистецькі!... Словник української мови у 20 томах
  6. витвір — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Словник синонімів української мови
  7. витвір — Ви́твір, -вору; ви́твори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. витвір — ВИ́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи, всипані намистом, міддю, бісером (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах