витвір
ВИ́ТВІР, вору, ч.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі.
Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи, всипані намистом, міддю, бісером (Кучер, Дорога.., 1958, 170);
На передньому [плані] — височів гігантський будинок нового стилю, витвір радянських архітекторів (Є.Кравч., Сердечна розмова, 1957, 146);
"Києво-Печерський патерик", витвір Південної Русі, переписується, наново редагується і в Росії, і на Україні як пам’ятка, однаково близька обом братнім народам (Рад. літ-во, 18, 1955, 14).
2. Те, що утворилося в результаті розвитку чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чогось.
Приучував [Міхонський] його.. розуміти всякий твір людського духа на основі того часу й тих живих людських взаємин, яких він був витвором і виразом (Фр., III, 1950, 37);
В мені завше зіставалась любов до витворів людської фантазії (Сам., II, 1958, 314);
О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Рильський, III, 1956, 141).
Ви́твір приро́ди — те, що утворилося, розвинулося, вдосконалилося природним шляхом.
Людина — вінець природи, найскладніший її витвір, найвищий щабель її розвитку (Руд., Вітер.., 1958, 440);
[Дубина:] Так от, розказую Юлічці про цей чудовий витвір природи [рідкісну квітку], а вона наче у захмарних висях витає (Мороз, П’єси, 1959, 161).
Значення в інших словниках
- витвір — ви́твір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- витвір — Ви́твір. Виробництво, продукування. Зиск в нашім житю економічнім є одинокою принукою для витвору (продукциї) (Товариш, 1908, 200) // пол. wytwarzać — виробляти, продукувати, витворювати, wytwórczość — виробництво, wytwórnia — фабрика, завод. Українська літературна мова на Буковині
- витвір — Твір, <�ви>плід, утвір, творіння, твориво; (дія) витворення, утворення. Словник синонімів Караванського
- витвір — [витв'ір] -вору, м. (ў) -вор'і, мн. -ворие, -вор'іў Орфоепічний словник української мови
- витвір — -вору, ч. 1》 Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. 2》 Те, що утворилося завдяки розвиткові чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чогось. Витвір природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витвір — ВИ́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що зроблене, створене і т. ін. ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи, всипані намистом, міддю, бісером (В. Кучер); [Флорентієць:] Які були там витвори мистецькі!... Словник української мови у 20 томах
- витвір — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Словник синонімів української мови
- витвір — Ви́твір, -вору; ви́твори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)