1. Українська літературна мова на Буковині

господар

Госпо́дар. Назва виборної посади у виділі громадських товариств — розпорядник, староста, завгосп. До виділу товариства ввійшли після оживленої дискусиї: о. протоєрей Єротей Федорович з Ревної, голова; єго заступник і контрольор — професор універзитету о. Денис Єремійчук; секретар — професор ґімназіяльний о. Євгеній Семака; господар — парох з Оршівців о. Дмитро Козарищук; касиєр — парох з Товтрів о. Теофіль Драчиньский (Звідомл., 1914, 11);

● Господар кляси — класний керівник. Нашим господарем кляси був викладач латини з титулом професора тиролець Мор (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 155)

// пол. gospodarz — 1) господар, хазяїн, селянин, 2) розпорядник, gospodarz klasy — староста класу, класний керівник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господар — (той, хто займається господарством) хазяїн, діал. ґазда. Словник синонімів Полюги
  2. господар — госпо́дар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. господар — г. ґазда, зап. хазяїн; (землі) ВЛАСНИК; З. П. селянин, хлібороб; (своєї долі) <�сам собі> пан, сам собі голова; див. ВЛАДАР. Словник синонімів Караванського
  4. господар — -я, ч. 1》 Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2》 чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3》 чого, перен. Повновладний розпорядник. 4》 Глава сім'ї, господарства. 5》 іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. господар — ГОСПО́ДАР, я, ч. 1. Той, хто займається господарством, хто веде господарство; хазяїн (у 2 знач.). Ні, таки з пана поганий господар. Пропадало добро без хазяйського ока (М. Словник української мови у 20 томах
  6. господар — господар : ◊ господар кля́си шк. учитель, який за дорученням шкільної адміністрації опікується учнями одного із класів; класний керівник (ст): А що я з моїми учнями, де я був господарем кляси... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. господар — Господар аж тоді стайню замикає, як коней вже не має. Аж по шкоді став осторожним. Де господар не ходить, там хліб не родить. Як господар сам не догляне господарства, то й прибутку не буде. Хоч господар рано мене збудив, то я собі в обуванні надоло- жив. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. господар — Володар, титул молдавського і валаського князів (титул князів Молдавії і Волощини) Словник застарілих та маловживаних слів
  9. господар — див. домовик; хазяїн; чоловік Словник синонімів Вусика
  10. господар — госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Фразеологічний словник української мови
  11. господар — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
  12. господар — Госпо́дар, -по́даря, -по́дареві, -по́дарю! -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. господар — ГОСПО́ДАР, я, ч. 1. Той, хто займається господарством, хто веде господарство. Ні, таки з пана поганий господар. Пропадало добро без хазяйського ока (Коцюб. Словник української мови в 11 томах