гривна

Гри́вна. Штраф. Перша судова інстанція покарала Дашиньского гривною 100 К. Однак краєвий суд на апеляцію про куратора засудив його на три тижні в тюрму (Б., 1907, 65, 3); Між тим карає ся сотки, ба тисячі мужиків за ношенє відзнак гривною або арештом (Б., 1907, 93, 2); Після карного закону §§ 23 і 25, кождий, хто купить нібито мого виробу препарат, [...] a пересьвідчить ся, що він дійсно є фальсифікатом, може скаржити продавця, який заплатить 4000 К кари або покарають єго арештом до одного року, евентуально гривною 4000 К (Товариш, 1908, рекл.); Місцеві селяни під проводом свого ватажка на ім’я Давимука виступили чинно проти страйколомів. Давимуку і товаришів (близько 30) прокурор притягнув до відповідальности, але суд покарав їх лише мінімальною гривною (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 174)

// пол. grzywna — штраф.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гривна — гри́вна іменник жіночого роду прикраса Орфографічний словник української мови
  2. гривна — ГРИВНА – ГРИВНЯ Гривна, -и, ор. -ою, р. мн. -вен. Металева прикраса (обруч), яку носили на шиї. Пастух.. Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах (М.Руденко). Гривня, -і, ор. -ею, р. мн. -вень. Літературне слововживання
  3. гривна — Штраф, пеня; (прикраса) ІСТ. золотий обруч. Словник синонімів Караванського
  4. гривна — -и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гривна — Намисто; обруч Словник застарілих та маловживаних слів
  6. гривна — ГРИ́ВНА, и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї. На шиї похованого була лита золота гривна із зображеннями кінних скіфів на кінцях, руки прикрашали золоті браслети (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах