гривна

ГРИВНА – ГРИВНЯ

Гривна, -и, ор. -ою, р. мн. -вен. Металева прикраса (обруч), яку носили на шиї. Пастух.. Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах (М.Руденко).

Гривня, -і, ор. -ею, р. мн. -вень. 1. У Стародавній Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею; мідна монета вартістю 3–2,5 коп. 2. Сучасна українська грошова одиниця, яка дорівнює 100 копійкам.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гривна — гри́вна іменник жіночого роду прикраса Орфографічний словник української мови
  2. гривна — Гри́вна. Штраф. Перша судова інстанція покарала Дашиньского гривною 100 К. Однак краєвий суд на апеляцію про куратора засудив його на три тижні в тюрму (Б., 1907, 65, 3); Між тим карає ся сотки, ба тисячі мужиків за ношенє відзнак гривною або арештом (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. гривна — Штраф, пеня; (прикраса) ІСТ. золотий обруч. Словник синонімів Караванського
  4. гривна — -и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гривна — Намисто; обруч Словник застарілих та маловживаних слів
  6. гривна — ГРИ́ВНА, и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї. На шиї похованого була лита золота гривна із зображеннями кінних скіфів на кінцях, руки прикрашали золоті браслети (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах