гризота
Гризо́та. Клопіт. Звістно є, що старий Кріспі має з своїм сином богато гризоти задля ріжних справок, котрі противлять ся законам карним (Б., 1895, 42, 3); Думаю, що, може, вже сього року здійсниться те моє бажання, а то все було в мене стільки гризот і клопотів! (Коб., Листи, 138, 543); Ну, і як тут було жити, аби не задовжити ся. Прийшла і старість. А старість не радість. Клопоти й гризоти стару паню у гріб загнали (Товариш, 1908, 123)
// пол. zgryzota — клопіт, жаль, смуток.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гризота — гризо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гризота — (душі) страждання, мука; ЖМ. клопіт, турбота; (за гріхи) муки совісти, докори сумління, каяття; (у хаті) ГРИЗНЯ. Словник синонімів Караванського
- гризота — -и, ж. 1》 Душевні страждання, мука. || Неспокійний, тривожний стан, пов'язаний із почуттям провини в чому-небудь, відповідальності за що-небудь і т. ін. 2》 розм. Те саме, що гризня 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гризота — гризота 1. журба, сум, відчай (ст): Велику гризоту мав Грицько Бугай з Соняшної вулиці у Львові. Йшлося про його прізвище (Загачевський)||грижа 2. клопіт (ср, ст): Слухай-но, маю нову гризоту: мій Данило, бенькарт малий, перестав вчитися і каже, що більше не хоче ходити до школи (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гризота — Не поможе гризота, лиш поможе робота. Клопотатися не поможе, треба робити діло. От то гризота, не йде хліб до рота. Я тим не журусь, що ти не хочеш їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
- гризота — див. біда; неспокій; сум Словник синонімів Вусика
- гризота — МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Словник синонімів української мови
- гризота — Гризо́та, -ти, -ті; -зо́ти, -зо́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гризота — ГРИЗО́ТА, и, ж. 1. Душевні страждання, мука. [Юлія:] Знаєте, пане, ми тут тілько четвертий день, але стілько гризоти зазнали, що й на рік би вистарчило (Фр. Словник української мови в 11 томах
- гризота — Гризота, -ти ж. 1) = грижа. Камен. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. І. 362. Словник української мови Грінченка