гієна
Гіє́на, перен. Хижак (про людину). Він [посол Вітик] обговорює виборче надужитя, кажучи, що “граф Потоцкі, цар Галичини, розділив 2 миііони корон між виборчі гієни і купців карт виборчих" (Б., 1907, 73, 2); Виборчі гієни сих панків платили за голоси по 20 корон і як курс підвисшав ся відповідно до приближеня часу виборів на 120 корон за голос; горівка, пиво, бараболі були завсіди додатком до гроший (Б., 1907, 73, 1)
// пол. hiena — 1) гієна, 2) перен. живолуп, грабіжник.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гієна — гіє́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гієна — -и, ж. Хижа тварина, що живе в південних країнах і живиться перев. падаллю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гієна — ГІЄ́НА, и, ж. Хижа тварина, що живе у південних країнах і живиться здебільшого падаллю. [Кассандра:] Хіба гієна винна, що смертю й розпадом живитись мусить? (Леся Українка); З усіх країв, з усіх світів тічки собак, гієн, вовків зібралися на дикий пир (Б. Словник української мови у 20 томах
- гієна — див. жорстокий; злий Словник синонімів Вусика
- гієна — гіє́на (грец. ύαινα) рід хижих ссавців. Поширені в Африці і Південно-Західній Азії. За зовнішнім виглядом дещо нагадують собак. ГІК (голл. gijk) – обертовий брус рангоуту, який розтягує нижній край вітрила; одним кінцем кріпиться до нижньої частини щогли. Словник іншомовних слів Мельничука
- гієна — Гіє́на, -ни (звір); гіє́ни, гіє́н (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гієна — ГІЄ́НА, и, ж. Хижа тварина, що живе в південних країнах і живиться переважно падаллю. [Кассандра:] Хіба гієна винна, що смертю й розпадом живитись мусить? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах