дефравдация

Дефравда́ция. Крадіжка грошей. Бувший директор скарбовий в Чернівцях і звісний з великого процесу о дефравдациї Тищєнєцкий помер (Б., 1895, 2, 4)

// пол. defraudacja — 1) розтрата, розкрадання, крадіж, 2) заст. контрабанда, defraudant — 1) розтратник, розкрадач, 2) заст. контрабандист, defraudować — 1) розкрадати, 2) заст. займатися контрабандою; порівн. дефравдація, лат. -1) обман, ошуканство, 2) контрабанда, крадіжка грошей; дефравдант, лат. -1) ошуканець, 2) контрабандист, перемитник, 3) злодій (СЧС, 138).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me