діловодство
Ділово́дство.
1. Ведення справ. В діловодстві парляменту не предвиджено случаю, щоби референт з трибуни міг промовляти в язиці не-німецкім (Б., 1895, 7, 3); Спілка — то товариство, в котрім згуртували ся люди на підставі спільної поруки і відвічальности та рівного права всіх для тої ціли, аби в спільнім діловодстві осягнутії для себе маєткові користи (Товариш, 1908, 89).
2. Ведення ділової документації. Люди самі не годні були дати собі ради з діловодством (Б., 1895, 1, 3); О. Маланчук заявляє, що справді істнує в Чернівцях сьвященниче товариство, однак оно не знає Русинів, а провадить діловодство по- волоски і проповідує волоский характер церкви (Звідомл., 1914, 11).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діловодство — ділово́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- діловодство — -а, с. Ведення справ канцелярії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діловодство — Справництво, справунок Словник чужослів Павло Штепа
- діловодство — (англ. сlerical work) вид управлінської праці, пов’язаний з документами та організацією роботи з документами в процесі реалізації функцій управління. Інша назва – справочинство. Економічний словник
- діловодство — Ділово́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- діловодство — ДІЛОВО́ДСТВО, а, с. Ведення справ канцелярії. На початку 30-х років [XIX ст.] на Правобережжі були закриті польські школи і замість них створені російські; російська мова стала мовою діловодства в усіх судово-адміністративних установах (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 112). Словник української мови в 11 томах