1. Українська літературна мова на Буковині

діло

Ді́ло. Художній твір. Шкода його [Пшибишевського] таланту, що розбив на хоробу. Скільки разів починала я його діла читати — так не могла їх кінчити. Та вічна бабранина його в відносинах між жінкою і чоловіком в грубшім смислі слова, та брудна хоробливість — вона мене все так поражала, що я з обридженням кидала його книжку з рук і не брала її більше (Коб., Листи, 101, 469)

// пол. dzieło — 1) діло, робота, 2) твір, витвір, dzieła literackie — художні твори.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діло — ді́ло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ді́ла розм. Орфографічний словник української мови
  2. діло — Заняття, праця, робота; (чиє) справа; (до кого) потреба, інтерес; (бізнес) фірма, підприємство; (минуле) подія, випадок; (судове) досьє, папка; дільце. Словник синонімів Караванського
  3. діло — -а, с., розм. 1》 Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. || Наслідки цієї діяльності. 2》 чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. 3》 розм. Ділова потреба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діло — хохл. (дело) дія, чин, справа чин, чинність, дія, діяння, діяльність, орудка, справа, справунок Словник чужослів Павло Штепа
  5. діло — Без діла жить — тільки небо коптить. Безцільно живе той, хто не працює. Без діла жить, то красти кортить. Неробство породжує злодійство. Без діла слабіє сила. Лінива людина більше хворіє, ніж працьовита. Діло знай, а правду споминай. Працюй і живи чесно. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. діло — діло (дело) гармата Словник застарілих та маловживаних слів
  7. ДІЛО — • "ДІЛО" - газета, орган "народовців". Виходила 1880 — 1939 (1920 — 23 під назвами "Громадська думка", "Українська думка", "Український вістник", "Громадський вістник", "Свобода") у Львові з різною періодичністю. Редакторами були В. Барвінський... Українська літературна енциклопедія
  8. діло — див. дія Словник синонімів Вусика
  9. діло — без ді́ла. 1. кому. Непотрібний. — Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Фразеологічний словник української мови
  10. діло — ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. Словник синонімів української мови
  11. діло — Ді́ло, -ла, -лу; діла́, діл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. діло — ДІ́ЛО, а, с., розм. 1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо сло́ва від діла… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах