діло
ДІ́ЛО, а, с., розм.
1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим і фізичним напруженням.
Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472);
Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо сло́ва від діла… (Коцюб., І, 1955, 170);
// Наслідки цієї діяльності.
Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Фр., IV, 1950, 193);
Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Головко, І, 1957, 191).
2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа.
— Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Мирний, IV, 1955, 251);
— Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Панч, II, 1956, 271);
В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Рад. Укр., 4.УІІІ 1959, 1).
3. розм. Ділова потреба.
— Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Котл., І, 1952, 108);
Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Ю. Янов., І, 1954, 62);
// кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність.
— Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Коцюб., І, 1955, 302);
Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Головко, II, 1957, 389).
4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне.
— Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Мирний, І, 1954, 294).
5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище.
Слухайте ж, як було діло (Вовчок, VI, 1956,261);
Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Довж., III, 1960, 79).
6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові.
Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261);
// Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи.
— Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Кучер, Трудна любов, 1960, 140).
7. заст. Промислове або комерційне підприємство.
◊ Бу́ти в ді́лі; Іти́ в ді́ло — використовуватися.
— Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 16);
Вели́ке ді́ло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте.
А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Гл., Вибр., 1951, 107);
Грі́шним ді́лом див. грі́шний;
Ді́лом допомага́ти (прислу́жуватися) — подавати конкретну допомогу.
За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Л. Укр., V, 1956, 133);
Ді́ло на мазі́ — робота, справа налагоджена, не затримується;
Ді́ло [не] стої́ть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи.
—Ну, то за чим же діло стало? (Головко, II, 1957, 474);
— За платою діло не стане, — сказав Юрій (Бурл., Напередодні, 1956, 14);
Ді́ло роби́ти — працювати, робити що-небудь корисне.
Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Вовчок, 1, 1955, 29);
Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти… А це треба.. завчити і пам’ятати (Мирний, І, 1954, 152);
До ді́ла — до речі, до ладу що-небудь; по суті.
— Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л. Укр., III, 1952, 593);
Зві́сне ді́ло див. зві́сний;
І ді́лу кіне́ць див. кіне́ць¹;
Ка́їнове ді́ло чини́ти — зраджувати, вбивати.
[Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить… (Галан, І, 1960, 506);
Куди́ твоє́ ді́ло — про щось гарне, незвичайне.
Бачу, — він на пероні. Не у спецівці… в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 66);
Ма́ти ді́ло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь.
Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Коцюб., III, 1956, 230);
На ді́лі — практичною діяльністю, на практиці.
Радянський Союз на ділі довів, що він прагне миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1);
Не бу́де ді́ла — нічого не вийде, марна справа.
— Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 568);
Не ва́ше (твоє́, його́ і т. ін.) ді́ло; Не ва́шого (твого́, його́ і т. ін.) ума́ (ро́зуму) ді́ло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосується, ви (ти, він і т. і н.) не повинні втручатися.
[Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане… (Гр., II, 1963, 511);
— Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Кучер, Трудна любов, 1960, 272);
Не ді́ло — не годиться.
Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Сос., І, 1957, 320);
Нема́ (не було́ б) ді́ла — нічого не виходить, не вийшло б.
Прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла (Коцюб., II, 1955, 39);
Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота наша чорна. Та без неї нема діла (Ус., Листя.., 1956, 202);
Нема́ ді́ла кому до кого-чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не має ніякого відношення, ніяких справ.
— Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Мирний, 1,1954, 351);
— Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Л. Укр., III, 1952, 687);
Не сті́льки того́ ді́ла — невелика, нескладна справа;
Па́ном ді́ло — розкішно, безтурботно.
Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69);
— Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Мирний, IV, 1955, 25);
Те́мне ді́ло див. те́мний;
Чо́рне ді́ло див. чо́рний.
Значення в інших словниках
- діло — ді́ло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ді́ла розм. Орфографічний словник української мови
- діло — Ді́ло. Художній твір. Шкода його [Пшибишевського] таланту, що розбив на хоробу. Скільки разів починала я його діла читати — так не могла їх кінчити. Українська літературна мова на Буковині
- діло — Заняття, праця, робота; (чиє) справа; (до кого) потреба, інтерес; (бізнес) фірма, підприємство; (минуле) подія, випадок; (судове) досьє, папка; дільце. Словник синонімів Караванського
- діло — -а, с., розм. 1》 Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. || Наслідки цієї діяльності. 2》 чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. 3》 розм. Ділова потреба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діло — хохл. (дело) дія, чин, справа чин, чинність, дія, діяння, діяльність, орудка, справа, справунок Словник чужослів Павло Штепа
- діло — Без діла жить — тільки небо коптить. Безцільно живе той, хто не працює. Без діла жить, то красти кортить. Неробство породжує злодійство. Без діла слабіє сила. Лінива людина більше хворіє, ніж працьовита. Діло знай, а правду споминай. Працюй і живи чесно. Приповідки або українсько-народня філософія
- діло — діло (дело) гармата Словник застарілих та маловживаних слів
- ДІЛО — • "ДІЛО" - газета, орган "народовців". Виходила 1880 — 1939 (1920 — 23 під назвами "Громадська думка", "Українська думка", "Український вістник", "Громадський вістник", "Свобода") у Львові з різною періодичністю. Редакторами були В. Барвінський... Українська літературна енциклопедія
- діло — див. дія Словник синонімів Вусика
- діло — без ді́ла. 1. кому. Непотрібний. — Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Фразеологічний словник української мови
- діло — ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. Словник синонімів української мови
- діло — Ді́ло, -ла, -лу; діла́, діл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)