діло

ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. 1. пра́ця, I. 1. спра́ва.

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

ПІДПРИЄ́МСТВО (окрема виробнича установа), ВИРОБНИЦТВО розм., ДІ́ЛО заст.; ФІ́РМА (об'єднання однорідних або суміжних таких установ). Вони не мали сумніву, що перед ними саме капіталіст, власник якого-небудь розбомбленого підприємства (О. Гончар); На заводах й індустріальних виробництвах трудилися його сусіди (І. Сенченко); — Знаєш ти, що ліс у вагони вантажать для фірми пана Гелки? (І. Муратов).

ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. (ділова потреба); ПО́ПИТ, ПО́КУП розм. (потреба у якомусь товарі з боку покупця). Почув (Лазар) потребу, щоб хата сповнилась криком, гамором, рухом, щоб стіни двигтіли, вікна бряжчали і все тріщало (М. Коцюбинський); Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (М. Рильський); — Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки шле на якусь потрібку (І. Нечуй-Левицький); (Глоба:) Кожне твоє слово гостре. (Явдоким:) Сам його сталю, сам і гострю та ще й не на торг, а задля хатньої знадоби (М. Кропивницький); Я Садовських сама не знаю і їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску (Г. Хоткевич); — Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (С. Скляренко); Чого мені журитися? Якая подоба? (І. Манжура); (Матушка гуменя:) Ну, кажи, молодице, яке там діло у тебе. (Кнуриха:) Ми прийшли, матушко, прохати вас — прийміть нас до себе (Панас Мирний); — У мене до вас, товаришу Мартинов, дільце є (О. Донченко); Вона непогано плете різні шерстяні речі, на які є завжди попит (Є. Гуцало); Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. пра́гнення.

I. СПРА́ВА (якесь коло обов'язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм. заст.; СПРАВУ́НОК розм., ОРУ́ДКА діал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє — і Тимко, і Орися — були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); — Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); — Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, — це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався (Івоніка).. із своїми справунками (О. Кобилянська). — Пор. I. заня́ття.

СПРА́ВА (питання або ряд питань, що вимагають розв'язання), ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм., заст.; ПРОБЛЕ́МА (складна й болюча). Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); Добриловський догадувався, що благочинний має до його якийсь інтерес (І. Нечуй-Левицький); Проблема з водопостачанням.

Я́ВИЩЕ (те, що сталося, відбулося або наявне в дійсності), ПОДІ́Я, ФАКТ, ДІ́ЛО розм., З'Я́ВИЩЕ заст., З'ЯВИСЬКО заст. Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості — і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський); Розказував (майстер) одну подію зі свого життя (В. Стефаник); Тоді саме в столиці велике діло скоїлось. Старий цар умер (Панас Мирний); Гультяйство й п'янство були звичайним з'явищем у Польщі (І. Нечуй-Левицький); Чудне з'явисько тільки для непривичної людини, що тут (у Ялті) на осінь гори починають зеленіти (Леся Українка).