1. Українська літературна мова на Буковині

діткнений

Ді́ткнений. Дієприкм. від діткнути. Я все при бюрку і працюю. Найгірше в мене сього року те, що мені на нездорову, паралічем до половини діткнену ногу погіршилося, що пальці тієї ноги мене так сильно болять, що лиш з трудом ходжу (Коб., Листи, 207, 645); 3 цілою повагою, яка була їй властива, пробилася її глибока любов; з цілою потугою молодої, лиш десь-не-десь культурою діткненої душі розлилася вона тепер і розігралася гучно (Коб., Земля, 283).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діткнений — ДІ́ТКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до діткну́ти. Роздалося до наших дверей ледве замітне стукання. Мов електричним ударом діткнена, жахнулася Маня й попросила увійти (О. Кобилянська); Недугів смертоносних тьма. Вмирають люди, діткнені хоробами (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах