діткнений

ДІ́ТКНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до діткну́ти.

Роздалося до наших дверей ледве замітне стукання. Мов електричним ударом діткнена, жахнулася Маня й попросила увійти (О. Кобилянська);

Недугів смертоносних тьма. Вмирають люди, діткнені хоробами (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діткнений — Ді́ткнений. Дієприкм. від діткнути. Я все при бюрку і працюю. Найгірше в мене сього року те, що мені на нездорову, паралічем до половини діткнену ногу погіршилося, що пальці тієї ноги мене так сильно болять, що лиш з трудом ходжу (Коб. Українська літературна мова на Буковині