жіночник
Жіно́чник. Місце в церкві, де під час відправи жінки стоять окремо від чоловіків. Парох Еміль Грибовскі відправляє службу Божу з семинаристими, котрі стояли в жіночнику і даскалували (Б., 1895, 6, 3)
// порівн. укр. заст. бабинець — місце в церкві, де під час відправи жінки стоять окремо від чоловіків.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me