1. Українська літературна мова на Буковині

заживний

Зажи́вний. Опасистий, тілистий, вгодований. Напереді ішов якийсь заживний панок, убраний дуже елєхантско. Повне, набрякле лице, виголене гладко, блищалось против сонця та пригадувало мені живо велику жовту диню (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1)

// пол. zażywny — тілистий, вгодований.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заживний — Гладкий, огрядний, багатий [V] — добре годований, опасистий [VI] — добре годований [VII] — огрядний, багатий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. заживний — зажи́вний прикметник заживни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. заживний — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. заживний — -ивна, -ивне, діал. 1》 Товстий, угодований. 2》 Поживний (про їжу, корм). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заживний — зажи́вний міцний, огрядний, кремезний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. заживний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
  7. заживний — ЗАЖИ́ВНИЙ, и́вна, и́вне, діал. 1. Товстий, угодований. Ось нараз відчиняються двері [класу]. Входить наперед заживна постать ректора (Фр., IV, 1950, 216); Нагнувши заживні товсті шиї, зосереджено пасуться [корови] (Крот., Сини.., 1948, 292). 2. Поживний (про їжу, корм). Словник української мови в 11 томах
  8. заживний — Зажи́вний, -а, -е L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у. Словник української мови Грінченка