заживний

зажи́вний міцний, огрядний, кремезний (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заживний — Гладкий, огрядний, багатий [V] — добре годований, опасистий [VI] — добре годований [VII] — огрядний, багатий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. заживний — зажи́вний прикметник заживни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. заживний — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. заживний — Зажи́вний. Опасистий, тілистий, вгодований. Напереді ішов якийсь заживний панок, убраний дуже елєхантско. Повне, набрякле лице, виголене гладко, блищалось против сонця та пригадувало мені живо велику жовту диню (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1) // пол. zażywny — тілистий, вгодований. Українська літературна мова на Буковині
  5. заживний — -ивна, -ивне, діал. 1》 Товстий, угодований. 2》 Поживний (про їжу, корм). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. заживний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
  7. заживний — ЗАЖИ́ВНИЙ, и́вна, и́вне, діал. 1. Товстий, угодований. Ось нараз відчиняються двері [класу]. Входить наперед заживна постать ректора (Фр., IV, 1950, 216); Нагнувши заживні товсті шиї, зосереджено пасуться [корови] (Крот., Сини.., 1948, 292). 2. Поживний (про їжу, корм). Словник української мови в 11 томах
  8. заживний — Зажи́вний, -а, -е L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у. Словник української мови Грінченка