зайти
Зайти́. Виникнути, трапитися, статися. Зайшло питанє: чи брати їх у спільний україньский клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907, 80, 1);
● Зайшли диференциї — виникли суперечки. Справу між Войтиховским і Комплєром вже залагоджено в корисний спосіб і усунено всякі диференциї, які зайшли були між ними (Б., 1909, 79, 3);
● Зайшли клопоти — виникли клопоти. Мала замір зараз вислати фотографію, тим часом зайшли вдома такі різні клопоти, що забрали мені і час, і настрій до писання (Коб., Листи, 168, 580-581)
// пол. zajść — 1) зайти, 2) виникнути, статися, трапитися, zajście — інцидент, випадок.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайти — зайти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зайти — див. заходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зайти — зайти́: ◊ зайти́ пе́ред шлю́бом → шлюб Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зайти — Зайде на хвилю, а обмовить на милю. Про таких, що ходять по хатах та роблять сплетні, обмовляють. Миша в голову зайшла, нім зерно знайшла. Дуже тяжко працював, поки скористав. Зайшов під дурного хату. Опинився в дурнях. Приповідки або українсько-народня філософія
- зайти — дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко). Фразеологічний словник української мови
- зайти — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- зайти — Зайти́, зайду́, за́йдеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зайти — ЗАЙТИ́ див. захо́дити. Словник української мови в 11 томах
- зайти — Зайти, -ся см. заходити, -ся. Словник української мови Грінченка