зазначити
Зазначи́ти. Виявити, продемонструвати. Прихильник п. Романчука вважає доконче потрібним зазначити свою ворожість при першій лучшій нагоді, в касині, торговли, в товаристві, на забаві — де-будь, аби тілько понизити противника (Б., 1895, 13, 3)
// порівн. пол. zaznaczyć -1) позначити, відмітити, помітити, 2) відзначити, підкреслити, звернути увагу.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазначити — зазна́чи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зазначити — див. зазначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зазначити — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- зазначити — Зазна́чи́ти, -на́чу́, -чи́ш, -ча́ть; зазначи́, -чі́ть і зазна́ч, -на́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зазначити — ЗАЗНА́ЧИТИ див. зазнача́ти. Словник української мови в 11 томах
- зазначити — Зазначити, -ся см. зазначувати, -ся. Словник української мови Грінченка