1. Приповідки або українсько-народня філософія

зайти

Зайде на хвилю, а обмовить на милю.

Про таких, що ходять по хатах та роблять сплетні, обмовляють.

Миша в голову зайшла, нім зерно знайшла.

Дуже тяжко працював, поки скористав.

Зайшов під дурного хату.

Опинився в дурнях.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайти — зайти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зайти — Зайти́. Виникнути, трапитися, статися. Зайшло питанє: чи брати їх у спільний україньский клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907, 80, 1); ● Зайшли диференциї — виникли суперечки. Українська літературна мова на Буковині
  3. зайти — див. заходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зайти — зайти́: ◊ зайти́ пе́ред шлю́бом → шлюб Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зайти — дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко). Фразеологічний словник української мови
  6. зайти — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. зайти — Зайти́, зайду́, за́йдеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зайти — ЗАЙТИ́ див. захо́дити. Словник української мови в 11 томах
  9. зайти — Зайти, -ся см. заходити, -ся. Словник української мови Грінченка