1. Українська літературна мова на Буковині

засіб

За́сіб.

1. Продукт, виріб. Тим часом пивниці французких виноградарів переповнені, і то не лиш засобами із року минулого, а то й літ давнійших (Б., 1907, 69, 2).

2. 3апас, сукупність. Тому педагогія науки ґеоґрафії у першій клясі ґімназий має свою велику літературу і цілий засіб поглядових приладів, що узмисловлюють абстрактне (Корд., 1904, 15); Инакша фаза зачинаєть ся тоді, як найдеть ся енерґічний учитель, із великим засобом знаня, а противний всякій блязі. Маю тут на думці фахових учителів україньскої мови (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3); Але такий розвиток [без помочи учителя], без науки був би дуже повільний, а людина не набрала ся б доволі знаня, засіб відомостий був би дуже обмежений (Канюк, 1911, 4); пол. zasób, частіше мн. (zasoby) — запас, ресурси, zasobny (w coś) — багатий, сповнений (чимсь).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засіб — Запас [II] Словник з творів Івана Франка
  2. засіб — за́сіб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. засіб — Спосіб, метода, рада <н. на це є рада>, св. прийом; (впливу) ЗНАРЯДДЯ, струмент; мн. ЗАСОБИ, (виробництва) механізми, прилади; (медичні) ліки; (життєві) гроші, достатки. Словник синонімів Караванського
  4. засіб — [зас'іб] -собу, м. (ў) -соб'і, мн. -собие, -соб'іў Орфоепічний словник української мови
  5. засіб — -собу, ч. 1》 Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. 2》 чого, який. Те, що служить знаряддям у якій-небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. засіб — СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. Словник синонімів української мови
  7. засіб — За́сіб, -собу, -бові; за́соби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. засіб — ЗА́СІБ, собу, ч. 1. Прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. Ну, як ти його витягнеш [в поїздку], якими енергічними засобами? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. засіб — За́сіб, собу м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... Словник української мови Грінченка