засіб

за́сіб

-собу, ч.

1》 Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб.

2》 чого, який. Те, що служить знаряддям у якій-небудь дії, справі.

|| перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого-небудь, для якоїсь діяльності.

|| перев. мн. Ліки або предмети, необхідні для лікування чи попередження хвороб.

Аудіовізуальні засоби — засоби, що засновану на одночасному сприйнятті слухом і зором.

Засоби виробництва — сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг.

Засоби відтворення — у системах обробки інформації – програми та процедури, призначені для відтворення даних у випадку їх спотворення або стирання.

Засоби існування людей — матеріальні і духовні цінності, споживчі товари та послуги, речі, предмети, необхідні для існування.

Транспортний засіб — пристрій, що приводиться в рух двигуном чи силою м'язів та призначений для перевезення людей, вантажів, спеціального обладнання.

3》 перев. мн., рідко. Гроші, матеріальні цінності, достатки.

Засоби на (до) існування — те, що необхідне для життя (про харчі, одяг і т. ін.).

Ліквідні засоби — цінності, що їх можна легко реалізувати (векселі, цінні папери, які мають обіг на біржі).

Міжнародні платіжні засоби — грошові одиниці, які використовуються у міжнародних розрахунках.

Платіжні засоби — грошові знаки, які є обов'язковими, як платежі на усій території країни; банкноти, казначейські білети, розмінні монети.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засіб — Запас [II] Словник з творів Івана Франка
  2. засіб — за́сіб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. засіб — За́сіб. 1. Продукт, виріб. Тим часом пивниці французких виноградарів переповнені, і то не лиш засобами із року минулого, а то й літ давнійших (Б., 1907, 69, 2). 2. 3апас, сукупність. Українська літературна мова на Буковині
  4. засіб — Спосіб, метода, рада <н. на це є рада>, св. прийом; (впливу) ЗНАРЯДДЯ, струмент; мн. ЗАСОБИ, (виробництва) механізми, прилади; (медичні) ліки; (життєві) гроші, достатки. Словник синонімів Караванського
  5. засіб — [зас'іб] -собу, м. (ў) -соб'і, мн. -собие, -соб'іў Орфоепічний словник української мови
  6. засіб — СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. Словник синонімів української мови
  7. засіб — За́сіб, -собу, -бові; за́соби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. засіб — ЗА́СІБ, собу, ч. 1. Прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. Ну, як ти його витягнеш [в поїздку], якими енергічними засобами? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. засіб — За́сіб, собу м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... Словник української мови Грінченка