засіб

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засіб — Запас [II] Словник з творів Івана Франка
  2. засіб — за́сіб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. засіб — За́сіб. 1. Продукт, виріб. Тим часом пивниці французких виноградарів переповнені, і то не лиш засобами із року минулого, а то й літ давнійших (Б., 1907, 69, 2). 2. 3апас, сукупність. Українська літературна мова на Буковині
  4. засіб — Спосіб, метода, рада <н. на це є рада>, св. прийом; (впливу) ЗНАРЯДДЯ, струмент; мн. ЗАСОБИ, (виробництва) механізми, прилади; (медичні) ліки; (життєві) гроші, достатки. Словник синонімів Караванського
  5. засіб — [зас'іб] -собу, м. (ў) -соб'і, мн. -собие, -соб'іў Орфоепічний словник української мови
  6. засіб — -собу, ч. 1》 Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. 2》 чого, який. Те, що служить знаряддям у якій-небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. засіб — За́сіб, -собу, -бові; за́соби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. засіб — ЗА́СІБ, собу, ч. 1. Прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. Ну, як ти його витягнеш [в поїздку], якими енергічними засобами? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. засіб — За́сіб, собу м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... Словник української мови Грінченка