1. Українська літературна мова на Буковині

звинятися

Звиня́тися. Вибачатися, перепрошувати. Просила би я вас близше, але в нас нема ще ладу — звиняла ся она отверто (Галіп, 3);

/ виправдовуватися, відмовляючись від чогось. — До коломийки, товаришу! — кликнув хтось голосно. — Не вмію! — звиняв ся Гірченко (Галіп, 97)

// порівн. рос. извиняться — вибачатися, перепрошувати; порівн. пол. przepraszać — те саме, wybaczać — вибачати, пробачати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинятися — див. вибачатися Словник синонімів Вусика
  2. звинятися — ЗВИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм. 1. Те саме, що вибача́тися. «Я звиняюсь,— каже, —ви проти нової школи, Ганно Антонівно?» (Ю. Янов., І, 1954, 25); — А перед Федотом — звинись. Він тобі старший брат.. Словник української мови в 11 томах